Розглянуто взаємозв'язок між адаптаційними реакціями організму спортсменок, які спеціалізуються в спортивній ходьбі, та біологічною циклічністю, що обумовлена гормональними змінами протягом менструального циклу.

Рассмотрена взаимосвязь между адаптационными реакциями организма спортсменок, которые специализируются в спортивной ходьбе и биологической цикличностью, что обусловлено гормональными переменами на протяжении менструального цикла.

The article deals with the interrelation between the organism adaptive system of sportswomen specializing in walking race and biological cycles determined by hormonal changes during their menses cycle.

На підставі комплексного вивчення особливостей жіночого організму розглянуто методику вдосконалення спеціальної витривалості спортсменок, які спеціалізуються зі спортивної ходьби. Висвітлено вплив гормонального статусу на працездатність спортсменок різної кваліфікації та методики побудови мезоциклів тренувального процесу жінок.

На основе комплексного изучения особенностей женского организма рассмотрена методика усовершенствования специальной выносливости спортсменок, специализирующихся на спортивной ходьбе. Освещены влияние гормонального статуса на работоспособность спортсменок разной квалификации и методики построения мезоциклов тренировочного процесса женщин.

Подано теоретичні та експериментальні відомості, що обгрунтовують планування засобів загальної та спеціальної спрямованості у підготовці кваліфікованих спортсменок, які займаються спортивною ходьбою. За результатами проведеного дослідження виявлено зміни гормонального статусу, які відбуваються протягом менструального циклу (МЦ), обумовлюють складну перебудову нейрогормональної регуляції функцій систем організму, що супроводжується зміною дихання, кровообігу, кисневої ємності крові, направленості метаболічної адаптації. Знайдені результати, які характеризують залежність прояву функціональних можливостей та ефективність виконання специфічних навантажень від стану організму спортсменок під час різних фаз МЦ, слугували підставою розробки програм тренувальної та змагальної діяльності в мікро- та мезоциклах. Запропоновано систему ототожнення МЦ різної тривалості з мезоциклами, що складаються з мікроциклів, які відрізняються за обсягом та інтенсивністю навантаження.

Розкрито ефективність використання узагальнених і групових моделей для орієнтації та корекції тренувального процесу, змагальної діяльності під час підготовки спортсменів, які ще не досягли вершин спортивної майстерності.

Досліджено питання впливу занять аеробікою на фізичну підготовленість дівчат віком 18 - 19 років за умов навчання у ВНЗ. Установлено, що фізична підготовленість і працездатність має вірогідно вищий рівень у дівчат, які спеціалізуються зі спортивної аеробіки, у порівнянні з дівчатами, які займаються за вузівською програмою.

Представлены гендерные особенности частоты и длины шагов и их зависимость от скорости преодоления дистанции.

Показано залежність спортивних результатів від диморфічних особливостей складу тіла та функціональних можливостей спортсменів, які спеціалізуються зі спортивної ходьби на 20 км.

Зазначено, що Волинська область має вигідне географічне положення - розміщена на перехресті важливих міжнародних та національних туристичних маршрутів. Волинський край багатий туристичними ресурсами, які представлені комплексом історичних, архітектурних, природних, мистецьких, літературних пам'яток, що надає змогу задовольнити пізнавальні інтереси туристів. Наявність великої кількості озер, річок, гаїв, лісів є підставою для творення оздоровчо-рекреаційних зони для відпочинку й ефективного оздоровлення різних груп населення.

Сьогодні найбільшою цінністю вважається індивідуальне та громадське здоров'я. Здоров'я нації розглядається як показник цивілізованості держави. Саме такі завдання ставить перед собою Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту, що спрямована на покращання здоров'я нації, що вимагає пошуку нових способів якісного вдосконалення системи фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Цей процес концептуально обумовлений змістом основних напрямів сучасного оздоровчого фітнесу (реабілітаційно-профілактичного, навчально-освітнього, кондиційного й спортивно-орієнтованого характеру), у цілому покликаних забезпечити гармонійне поєднання низки сприятливих показників: стану здоров'я, підвищення адаптаційних можливостей організму та фізичної працездатності, психологічну комфортність, пропорційну статуру тощо. Актуальним напрямом такого пошуку є спортивно-оздоровчий фітнес - сучасний і молодий вид спорту, що активно розвивається. Проаналізовано зміст програмного матеріалу зі спортивно-оздоровчого фітнесу; визначено вплив специфічних навантажень на фізичну працездатність дівчат віком 18 - 19 років, які спеціалізуються із спортивно-оздоровчого фітнесу.

Висвітлено особливості впливу оздоровчої ходьби на фізичний стан чоловіків другого зрілого віку. У дослідженні взяли участь 12 практично здорових чоловіків 37 - 58 років, які займаються оздоровчою ходьбою. Заняття проводили протягом шести місяців 5 - 7 разів на тиждень тривалістю 45 - 60 хв. Визначено, що після шестимісячних занять оздоровчою ходьбою чоловіки долали дистанцію 3 км вірогідно швидше, з меншою кількістю кроків за рахунок збільшення їх довжини, що вказує на збільшення сили м'язів ніг. Виявлено зниження маси тіла та індексу Кетле до нормальних величин. Значно покращився стан серцево-судинної системи, що свідчить про покращання фізичної працездатності та розвиток витривалості чоловіків.

Мотивація підлітків до занять фізичною культурою та спортом на сьогодні є однією з найбільш актуальних соціально-педагогічних проблем. Система освіти потребує якісного та інноваційного підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до фізкультурно-спортивної діяльності як важливої складової частини здорового способу життя та позитивної соціальної поведінки. Мета роботи - дослідити мотиви, які спонукають підлітків до занять фізичною культурою та спортом. Застосовано методи теоретичного аналізу наукової, методичної, спеціальної літератури, узагальнення практичного досвіду з цієї теми та анкетування. У дослідженні взяли участь підлітки 12 - 16 років (56 дівчат і 43 хлопці), які займаються різними видами спорту. Встановлено, що мотивація - один із найважливіших компонентів у процесі організації навчальної діяльності. Підлітки керуються різноманітними мотивами, серед яких найбільш важливі - підвищення рівня фізичної підготовленості у 88,37 і 62,50 % опитаних (для юнаків і дівчат); покращити стан здоров'я - 88,37 і 69,64 %; розвивати фізичні якості - 86,05 і 62,50 %; отримувати задоволення від рухової активності - 74,42 і 46,43; отримувати гармонійність тілобудови - 67,44 і 35,71 %. Достатньо високий рівень спортивної мотивації в опитаних підлітків, про що свідчить бажання брати участь у змаганнях 67,44 і 55,36 % (для юнаків і дівчат); досягти високих результатів у спорті - 62,79 і 60,71 %; стати чемпіоном області - 60,47 і 33,93 %; стати чемпіоном України - 62,79 і 57,14 %; стати чемпіоном світу, Олімпійських ігор - 60,4 і 58,93 %; навчитися виховувати вольові якості - 65,12 і 60,71 %, що є необхідною передумовою самоствердження та досягнення поставленої мети.

Проаналізовано характер протікання менструальної функції, гінекологічного статусу, самопочуття, працездатності під час тренувань і спортивних результатів легкоатлеток 15 - 16 років, які спеціалізуються з бігу на 200 м, за результатами спеціального анкетного опитування. Мета дослідження - виявити самооцінку працездатності, самопочуття, спортивних результатів упродовж менструального циклу легкоатлеток 15 - 16 років, які спеціалізуються з бігу на 200 м. Аналіз запропонованих даних анкетного опитування надає підставу зробити висновок, що у 83,33 % опитаних легкоатлеток, які спеціалізуються з бігу на 200 м, виявлено нормальне протікання менструальної функції. Всі опитані спортсменки почали займатися спортом до настання першої менструації. Вік менархе в спортсменок коливається від 12,93 +- 0,37 до 13,30 +- 0,56 років. У передменструальну фазу спортсменки відзначали підвищення стомлюваності у 80,00 % і дратівливості - у 66,67 - 70,00 %, у менструальну фазу - підвищення стомлюваності - в 60,00 - 66,67 % і дратівливості - у 50,00 - 60,00 %. Значна кількість дівчат (33,33 - 40,00 %) відзначає головний біль у передменструальну й менструальну фази та біль унизу живота та попереку - у 60,00 - 86,67 % опитаних. Більшість легкоатлеток (86,67 - 100 %) тренуються у фазу менструації, серед них обмежують навантаження в цю фазу 80,00 % опитаних. У змаганнях брали участь 93,33 - 100 % усіх опитаних легкоатлеток. Спортивний результат у фазу менструації в змаганнях погіршувався та характеризувався ними як низький у 70,00 - 80,00 % спортсменок, середній - у 20,00 % спортсменок і високий - у 10 % досліджуваних. Результати спеціального опитування вказують на необхідність постійного контролю за станом здоров'я дівчат, планування тренувальних і змагальних навантажень має бути адекватним можливостям легкоатлеток-початківців, які спеціалізуються з бігу на 200 м.

Питання вдосконалення тренувального процесу спортсменів є важливе на різних етапах підготовки. Тому дедалі більшого значення набуває оптимальна побудова тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх функціонального стану. Мета роботи - обгрунтувати структуру та зміст базових мезоциклів чоловіків, які спеціалізуються з бігу на 800 і 1500 м, на основі вивчення їх функціональних можливостей і спеціальної працездатності. Для досягнення поставленої мети застосовували такі методи, як спостереження, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи (визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС) і лактату крові) та методи математичної статистики. В обстеженні взяли участь 10 чоловіків-добровольців, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, віком 17 - 24 роки, які мали кваліфікацію I та II розрядів і кандидата в майстри спорту. Виявлено, що в спортсменів, які спеціалізуються з бігу на 800 і 1500 м, найвищі результати пробігання тесту з повторними навантаженнями 4 х 400 м у третьому мікроциклі базового мезоциклу, що супроводжується оптимальним функціональним станом серцево-судинної системи та енергозабезпеченням тренувальної роботи. У четвертому мікроциклі виявлено зниження результатів тесту та напруження адаптаційних механізмів організму спортсменів до виконаного тренувального навантаження, що свідчить про настання втоми. Результати взаємозв'язку рівня прояву функціональних можливостей спортсменів та ефективності виконання специфічних навантажень протягом базового мезоциклу стали методологічною основою розробки програм їх спортивної підготовки. Відповідно до позитивної адаптації до тренувальних навантажень у чоловіків побудова мезоциклу залишається традиційною: 3 ударні мікроцикли та відновлювальний. Упровадження запропонованих програм базових мезоциклів у тренувальний процес спортсменів значно покращило функціональні можливості, спеціальну працездатність і результати змагань.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

Поиск путей повышения индивидуальной адаптации организма спортсменов к большим психоэмоциональным и физическим нагрузкам - актуальнейшая задача спорта высших достижений. Одним из путей ее решения является использование метода нормобарической интервальной гипоксической тренировки (НБ ИГТ), предложенного А. З. Колчинской в качестве нетрадиционного комбинированного средства повышения эффективности тренировочного процесса (ТП) в спорте. Комбинированный метод предполагает проведение курса НБ ИГТ на фоне планового ТП, что приобретает особое значение при спортивной подготовке женщин. Уделено внимание исследованию влияния гормонального статуса на функциональную систему дыхания (ФСД), на особенности кислородных режимов организма в разные фазы менструального цикла. Естественно предположить, что спортсмен высокого класса нуждается в индивидуальном подборе режимов ИГТ. Существенную помощь при планировании ТП и гипоксической тренировки может оказать математическая модель ФСД, позволяющая в динамике дыхательного цикла определить степень адаптированности организма к гипоксии и кумулятивный эффект от сочетанного применения планового ТП и ИГТ, формализовать критерии рациональности режимов ИГТ и построить алгоритмы их выбора с учетом индивидуальных особенностей организма человека. Предложен комплекс математического, алгоритмического и программного обеспечения, позволяющий с помощью математической модели ФСД имитировать процесс ИГТ и с учетом индивидуализации модели научно обосновать выбор режимов ИГТ (состав газовой смеси и время воздействия) для конкретного спортсмена.

Одной из важнейших задач спортивной подготовки в современном спорте высших достижений является возможность управления состоянием организма спортсмена в процессе тренировочной и соревновательной деятельности. Применение систем, регистрирующих и анализирующих информацию о функциональных возможностях спортсмена в динамике его деятельности, позволяет обеспечивать индивидуальный подход при планировании и коррекции тренировочных нагрузок. Особенно это важно при врачебно-педагогическом обследовании. Разработка методов и средств повышения физической работоспособности, в частности в практике спорта высших достижений, является одним из важнейших принципов современной спортивной медицины, физиологии труда и спорта. В практике современной спортивной медицины, при проведении массовых обследований спортсменов, по-прежнему остается востребованным подход, основанный на предложенной А. З. Колчинской концепции о регулировании кислородных режимов организма, позволяющий дать общую характеристику газового гомеостаза, провести диагностику основных синдромов, связанных с расстройством транспорта респираторных газов в организме, оценить функциональное состояние организма на всех этапах годичного цикла спортивной подготовки и в период постнагрузочного восстановления. Поскольку эта работа связана с большим количеством расчетов и последующей обработкой полученной информации, необходимо использовать современные средства информационной поддержки. Предложенная автоматизированная информационная система (АИС) функциональной диагностики спортсменов позволяет многократно ускорить обработку данных, полученных в процессе обследования спортсменов, централизованно накапливать информацию для ее предварительной обработки, хранения и коллективного использования. АИС оснащена современными сервисами графического и табличного представления данных, что позволяет проводить анализ динамики функционального состояния спортсменов в течение годового цикла их подготовки, а также на этапе четырехлетнего тренировочного олимпийского цикла.

Визначено сучасні підходи щодо організації фізичного виховання школярів, націлені на вдосконалення навчально-виховного процесу в школі. Наведено сучасні методи навчання й виховання в різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи, спрямовані на формування в школярів позитивної мотивації до здорового способу життя, розширення рухового досвіду, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку. Досліджено організаційно-методичні основи занять фізичними вправами з учнями в спеціальних медичних групах. Увагу приділено особливості методики фізичного виховання учнів із порушеннями постави. Розглянуто сучасне інклюзивне освітнє середовище в закладі загальної середньої освіти. Увагу приділено формуванню культури рухів засобами вправ з елементами ходьби та бігу. Досліджено поняття про воркаут як вид сучасного вуличного тренування гімнастики. Охарактеризовано зміст фітнес-програм силової спрямованості, побудованих із використанням оздоровчих видів гімнастики. Увагу приділено спеціальній фізичній підготовці в туризмі. Окремо розглянуто олімпійську освіту в системі навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів.